ІМІДЖ БРИТАНСЬКОЇ МОНАРХІЇ В КІНЦІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-01-82-93Ключові слова:
Британська монархія, Велика Британія, монархія, імідж, зовнішня політикаАнотація
У статті досліджено імідж британської монархії в умовах змін внутрішньополітичного та міжнародного середовища кінця ХХ – початку ХХІ ст. Актуальність теми обумовлена зростанням уваги до монархічних інститутів у сучасних демократичних суспільствах і їх ролі як зовнішньополітичних акторів. Мета дослідження – аналіз впливу британської монархії на політичну систему, соціокультурне середовище Великої Британії та міжнародні відносини. Для досягнення поставлених цілей застосовано методи аналізу й синтезу документальних і статистичних джерел, а також контент-аналізу медійних матеріалів, що стосуються діяльності британських монархів у цей період. Крім того, дослідження спирається на компаративний метод, що дає змогу виявити особливості британської монархії в порівнянні з іншими європейськими монархіями. Дослідження засвідчило, що британська монархія виконує значні рольові функції в британській конституційній системі, залишаючись символом єдності та легітимності держави. Протягом досліджуваного періоду монархія адаптувала свої внутрішньополітичні функції до вимог часу, зберігаючи прихильність громадськості й позитивний вплив на національну ідентичність. У системі міжнародних відносин британська монархія виступає як м’яка сила, що сприяє зміцненню дипломатичних зв’язків Великої Британії. Дослідження підтвердило, що британська монархія залишається впливовим інститутом, здатним адаптуватися до зміни політичних і суспільних умов. Її образ як символ стабільності та традицій допомагає Великій Британії зміцнювати свою позицію на міжнародній арені й підтримувати внутрішню стабільність, що сприяє подальшій інтеграції монархії в політичну систему країни.
Посилання
1. Lee, B. (2018). Royal Communication in the Digital Age. London: Oxford Univer- sity Press.
2. Smith, M. (2020). Monarchy and Media: The Intersection of Tradition and New Technologies. New York: Cambridge University Press.
3. Lacey, J. (2001). The People’s Princess: The Impact of Diana’s Death on the Bri- tish Monarchy. London: Routledge.
4. Higgins, R. (2003). Monarchy in Crisis: The Public Response to the Death of Diana. Edinburgh: Edinburgh University Press.
5. Jenkins, V. (2015). Monarchy and Social Media: A New Era of Royal Public Rela- tions. Oxford: Blackwell Publishing.
6. Matthews, L. (2018). The Digital Monarchy: Social Media and the Royal Family. New York: Palgrave Macmillan.
7. Vereshchahin, V. (2020). The British monarchy in the 21st century: Symbolic and political dimensions. Odesa: Feniks. (in Ukrainian)
8. Holovko, S. (2021). The image of the British monarchy: Political and media trans- formation. Kyiv: Naukova Dumka Publishing House. (in Ukrainian)
9. Zinchenko, P. (2022). The Windsor dynasty: Political legacy and new perspectives. Kharkiv: Folio. (in Ukrainian)
10. YouGov. (2024). Royal Family Favourability. Survey Results. https://d3nkl3ps- vxxpe9.cloudfront.net/documents/Internal_RoyalFavourability_240815.pdf
11. Lacey, R. (2021). Crown and Commonwealth: The Evolving Role of the British Monarchy in Global Diplomacy. London: HarperCollins.
12. Smith, A. (2020). The Windsors: Private Lives, Public Duties. London: Penguin Books.
13. Johnson, B. (2019). Monarchy and Money: The Economics of Royalty. Oxford: Oxford University Press.
14. Royal Communications. https://www.royal.uk/media-centre